Думка

Для людської думки немає віддалі.

Думка думку гонить.

З самого початку думай, який буде кінець.

Не все теє зробиться, що на думці зродиться.

Самотнім не є той, хто вміє думати.

Не поминай лихом, а добром, як поминаєш.

 

Слово

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Гостре словечко коле сердечко.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

Де мало слів, там більше правди.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

І від солодких слів буває гірко.

Коли б твоє слово та богові в вухо.

Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.

Ласкаве слово — що весняний день.

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

Холодним словом серце не запалиш.

Де багато бесіди, там мало користі.

Говорять, що куре,й доять, тільки молока не видко.

Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приставиш.

Сказав «а», то скажи і «б».

Сказано — зроблено.

Сказано на глум, а ти бери на ум.

Треба знати, що де сказати.

Умій сказати, умій і змовчати.

Що думаєш сказати, спершу обміркуй.

На кожний гук не одгукнешся.

Як гукають, так і одгукуються, як зовуть, так і одзиваються.

 

Душа

Душа душу чує, а серце серцю вість подає.

Як нема душі, то не поможуть і книші.

Що тіло любить, те душу губить.

Рідна мова — це музика й малювання душі людської.

 

ПРО ЩАСТЯ

Всякий свого щастя коваль

Щастя без розуму — торбина дірява.

Щастя з нещастям на одних санях їздять

Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Щастя знає, кого шукає.

Хто рано встає, тому щастя є.

 

 

ПРО МОВУ

 

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

 

Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Більше діла — менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Діла говорять голосніше, як слова.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

Красне слово — золотий ключ.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

Краще переконувати словами, як кулаками.

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Не кидай слова на вітер.

Не так то він діє, як тим словом сіє.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слово — вітер, письмо — грунт.

Слово до ради, а руки — до звади.

Слово до слова — зложиться мова.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Слово старше, ніж гроші.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Чиєсь одне слово губить діло.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Дурний язик попереду розуму біжить.

Дурний язик — голові не приятель.

 

 

КНИГА

Без хліба легше прожити, аніж без книги.

Книгу читають не очима, а розумом.

Золото добувають із землі, а знання – з книжок.

З ручаїв – ріки, з книжок – знання.

Книга – дзеркало життя

Книжку купити – свято собі зробити

Ледачому і книжку підняти важко

Хороша книга – яскравіше зірки сяє

Дім без книги – день без сонця.

Людина без книги, як риба без води.

 

Знання, вміння

Не помиляється той, хто нічого не робить.

Досвідчене око бачить все глибоко.

Не будь цікавим, бо швидко постарієшся.

Дознавайся світа, поки служать літа.

 

Не знаєш початку, не гудь кінця.

Пізнай себе, буде з тебе.

Чоловік довідається тоді, як мало він знає, коли дитина його запитає.

Без знання і постоли не пошиєш.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням.

За невміння деруть реміння.

Не силою треба боротися, а умінням.

 

ПРАЦЯ

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Без діла слабіє сила.

Без охоти нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Будеш трудиться — будеш кормиться.

Діло майстра величає!

Добре роби — добре й буде!

Добрий початок — половина діла.

Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

Лежачого хліба ніде нема.

Маленька праця краща за велике безділля.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

На охочого робочого діло найдеться.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Не сокира теше, а чоловік.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Під лежачий камінь вода не тече.

По роботі пізнати майстра.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють.

Роби до поту, а їж в охоту!

Того руки не болять, що уміють.

Труд чоловіка кормить.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Хто багато робив, той і багато знає.

Хто в роботі, той і в турботі.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Хто робить кревно, той ходить певно.

Хто що вміє, то і діє.

Чесне діло роби сміло!

Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Як дбаєш, так і маєш.

Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

 

 

ГОСПОДАРСТВО

Хату руки держать.

Без хазяїна й двір плаче.

Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.

Свій глаз – алмаз, чужі руки – круки.

В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.

 

Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.

Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.

Роби на дворі – буде й в коморі.

На добрій землі що не посієш, те й вродить.

Хто землю удобряє, тому й земля повертає.

Не земля родить, а руки.

Хто землі дає, тому й земля дає.

Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

Де господар не ходить, там нивка не родить.

Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте!

Хто хоче збирати – мусить добре засівати.

Що посіяв, те і вродить.

 

 

ХЛІБ, ПРОДУКТИ

Хліб усьому голова.

Як хліб буде, то й все буде.

Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.

На вітер надіяться – без мелива бути.

З поганої трави – погане й сіно.

Яка пшениця, така й паляниця.

Яка яблунька, такі й яблука.

Кожному овочеві свій час.

Не з кожного цвіточка ягідочка!

Терен груш не родить.

Сади дерево ззамолоду – на старість як нахідка.

Як добрий став – риба буде, а стече став – болото буде.

 

 

ПРО СВІТ

Початок и не можна знать, відкіля узявся.

Ніхто не може світа пережити.

Як буде місяць чернець, то буде й світу конець.

 

Час

Час не віл – його не налигаєш!

Згаяного часу і конем не доженеш.

На годину спізнився – за рік не доженеш.

Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.

Літом хто гайнує, той зимою голодує.

Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.

 

ПРО ЛЮДИНУ

Не насититься вівцями вовк, а людина думками.

Скільки честі, стільки й почесті.

Дурна людина приказками говорити любить.

Десять людей залишають сліди на землі, сотня – протоптує стежку, а тисяча – дорогу.

Залізо випробовується у вогні, а людина в біді.

Ноги годують швидкого коня, а людину насичують добрі слова.

Незнайома, чужа людина, що в шкаралупі твердий горіх.

Кінь барвистий зовні, а людина – зсередини.

Котла без сажі не буває, а людини – без думок.

 

 

 

Нема болота без жаб, а людини – без гріхів.

Не будь лише сином свого батька, будь людським сином.

Якщо народився людиною, треба нею й померти.

Скотина часто спотикається, а людина – помиляється.

На обличчі твоєму совість і чесність, а у вчинках твоїх людяність.

 

 

 

ПРО ЧОЛОВІКА І ЖІНКУ

Гарний чоловік і погану жінку красить.

Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.

Як чоловік жінки не любить, то й добра лихою буде.

Чоловік красивий — на гріх, а дурний — на сміх.

У плохого чоловіка жінка завжди дурна.

Хто жінці волю дає, той сам себе б’є.

Чоловік не велик, а все жінці затишок.

За хорошим чоловіком і свинка господинька.

Чужий чоловік до часу, а свій — до смерті.

Чоловік — усьому голова.

Добра жінка — кам’яна стінка.

Як жінка верховодить, так чоловік по сусідах ходить.

Жінка красива — скоро буде голова сива.

Добра жінка — щастя, а лиха — трясця.

Зла жінка, злі сусіди, а чорт третій — одного батька діти.

Жінка не коза — травою не нагодуєш.

Жінки та люльки нікому не позичай.

Чужу жінку полюбиш — свою погубиш.

Хороша жінка — чоловікові слава, а лиха — згуба.

Не вір жінці дома, кобилі — в дорозі.

 

 

ПРО ГОРДІСТЬ

Не гордись, Що великий, бо є ще більші.

Горді та вперті – нічого не варті

Гордий – дурного брат

У гордого діда ніколи нема хліба

Від похвал розумним не станеш.

Добрий товар хвалити не треба.

Погана та дівка, що сама себе хвалить.

Держи голову високо, та не задирай носа

Гордим Бог — збиває рог.

Гордість — молодцю згуба.

Не пишайся званням, а пишайся знанням.

Шукає гордий світлого місця, муд­рого ж видно і з темного кутка.

 

 

Про пияцтво, п’яноту

Від п’яного і чорт утікає.

Гірке життя п’яним медом не підсолодиш.

З п’яним не сварися, з багатим не судися.

Кожний пияк то добре знає, що клин клином все вибивас.

Коза — не тварина, п’яниця — не людина.

Коли п’яний, то лягай спати, а не зачіпай.

Коли п’яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.

Люди п’яні і голову гублять.

Не допивай, не доливай — не будеш п’яний.

Не той п’яний, що каже: «Я вже п’яний», а той п’яний, що каже: «Дайте ще!»

Не той п’яниця, що п’є, а той, що впивається.

Пияцтво розум з’їло.

П’яний гірше скаженого пса.

П’яний б’ється, скаче, а проспиться — гірко плаче.

П’яний і злодій — рідні брати.

П’яний свічки не засвітить.

П’яний храбриться, а як проспиться, то й свині боїться.

П’яний, як дитина: і нехотя правду скаже.

П’яниця і свиня — то однакові звання.

П’яниця: пропив штани та й хвалиться.

П’яниця — то послідній чоловік.

П’янка і розумного зведе з ума.

П’янка ніколи до добра не доведе.

П’яному гори немає — усе рівне.

П’яному і бог з дороги звертає.

П’яному і калюжа по вуха.

П’яному кожна дорога слизька і довга.

П’яному море по коліна, а калюжа морем здається.

Хто п’яницю полюбить, той вік собі погубить.

Що у тверезого на думці, те в п’яного на язиці.

Що п’яна жінка, що скажена кішка — все одно.

Де п’ють, там і б’ють.

Де п’ють, там і ллють.

Люби — не влюбляйся, пий — не напивайся, грай — не відігравайся.

Пий, та розуму не пропивай.

Пити до дна — не бачити добра.

Хто багато п’є, той сам себе б’є.

Хто не напивається вином, буває здоров умом.

 

 

ПРО МАТІР

Нема того краму, щоб купити маму.

Матері ні купити, ні заслужити.

На сонці тепло, а біля матері добро.

У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

Нема у світі цвіту гарнішого над Маківочки; нема ж і роду ріднішого над матіночки.

Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

Сліпе щеня і те до матері лізе.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

Яка мама — така сама.

Нема в світі правди — тільки рідна мати

Як мати рідненька, то й сорочка біленька