Цього разу ми запрошуємо вас до Видубицького монастиря і через нього до Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Зустрічаємося о 18-00 біля входу в монастир з боку трапезної.
Місце, де знаходиться монастир, та й весь ботанічної сад дуже потужне з точки зору впливу на стан людини. Воно гармонізує, розкриває свідомість і на правому березі Дніпра їх багато. Вочевидь саме тому це місце притягувало до себе людей в усі часи і продовжує це робити зараз). З 11 сторіччя там Видубицький монастир, який сьогодні у веденні УПЦ Київського патріархату. Є розклад служб, все чисто і красиво. На території багато поховань з пам’ятниками відомих людей як в некрополі. Раніше під час різних земляних робіт було знайдено могили ченців, з золотими хрестами. Є поховання парні, може тому перебуваючи на території монастиря «включаються» родові канали. Монастир відвідували князя, гетьмани, митрополити, поети, діячі культури і науки. Серед них такі відомі люди, як Петро Могила, Данило Апостол, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Михайло Максимович, Костянтин Ушинський, Володимир Бец, Богдан і Варвара Ханенко, Михайло Булгаков та багато інших.
«… Довгий рівний хребет піднесення, круто спускаючись з обох боків, закінчується ще більшою крутизною над Дніпром. Дерева і чагарники, що ростуть на цьому місці, заступили собою Київ і все, що простягається звідси на північ. Зате, який то особливий простір душі дає це місце, коли, відпочиваючи на ньому, задивишся на гряду підвищень, що йдуть на полудень, по якому тече широко розлившись Дніпро, далеко відносить за собою ваші думки. Особливо добре тут весною, коли Дніпровські хвилі розіллються, як синє море, і полуденний вітер навіває таку життєдайну свіжість, що давно відживша старина як ніби молодіє в нашій пам’яті … »М.А. Максимович
«Навесні зацвітали білим кольором сади, одягався в зелень Царський сад, сонце ломилося в усі вікна, запалювала в них пожежі. А Дніпро! А захід сонця! А Видубецький монастир на схилах! Зелене море уступами збігало до різнобарвного ласкавому Дніпра … Словом, місто прекрасне, місто щасливе. «Мать городов русских». М. Булгаков “Київ-місто”
За князювання Мономаховичів монастир був центром світського і духовного життя Києва. Тут вівся літопис, тут збиралися воїни перед походами. У Видубицькому монастирі 1116 р ігумен монастиря Сильвестр редагував «Повість временних літ». Тут писалася і Київський літопис.
Найдавнішою будовою монастиря є церква архістратига Михаїла, за деякими даними закладена була раніше Софійського собору. Офіційні джерела датують початок закладки храму 1070 рік і будівництво велося до 1088 р 1199-1200 рр. Мілоніг «умільць», «художник» і «приятель» князя Рюрика Ростиславовича спорудив підпірну стіну для захисту церкви архістратига Михаїла від підмиву водами Дніпра. У храмі 2 поверха і на кожному своя церква: на першому Михайлівська, на другому церква Благовіщення Пресвятої Богородиці. У храмі добре. Справа зцілювальна ікона з безліччю дарів, енергія така що розкриває пранічні канали починаючи з носа, цікаве відчуття. Все це ми подивимося і відчуємо. Буде трохи історії про людей чий прах знаходиться на території монастиря. Зліва від церкви архістратига Михаїла зростає стара липа, (понад 300 років) повз яку пройшло чимало відомих особистостей. Проведемо взаємодію з нею. Ще в різні часи там побудовані храм Преображення Господнього (в 1696 – 1701 рр. на кошти козацького полковника Михайла Миклашевського), Собор Святого великомученика Юрія переможця, (Георгіївська церква), дзвіниця (в 1727-1733 р на кошти гетьмана Д. Апостола). Є ще братський корпус, побудований вже в 19-і сторіччі. Це все ми подивимося.
Повз колодязь біля братського корпусу через прохід в паркані пройдемо в «діброву». Так називався ліс за монастирською огорожею. Колись, я це пам’ятаю, там йшла дорога. Зсуви її вже закрили. Залишилася стежка і саме на цій стежці в місці зсуву на схилі відчутно канал, що містить у вигляді вібрацій закони цього світу. Фізично він відчувається як потужний потік енергій що розкриває свідомість. Є відповідні відчуття в районі «корони». З ним по взаємодіємо. Потім підемо далі і піднімемося до «скіфських баб», двох кам’яних ідолів. Це т.зв. антропоморфні форми що «включають» різні налаштування у людини. Дуже цікавий досвід взаємодії з ними в модельному просторі через ментальний дубль. Це давня активуюча техніка. Зробимо її. Недалеко гора, схожа на курган з двома вершинами. Між вершинами точка, що включає Аджну. Все це схоже на 6-й аркан «Закохані» за зовнішнім виглядом і по енергетиці. Піднімемося на курган і включимося в цю енергетику. Потім спустимося з нього і перейдемо на оглядову площадку над монастирем. Це перехід близько 1 км. Там активується канал каузального тіла! Взагалі на відчуттях маса різних енергетичних виходів, як на лисій горі, яка до речі на протилежній горі через Либідь. Наступне місце – хрест на місці де Іона бачив Богородицю з сонмом святих. Дуже потужна «жіноча» відновлює енергетика. Після піднімемося до Іонівського монастиря і від нього підемо повз старого дуба, різних порід хвойні дерева до оглядового майданчика «Красний двір», де можливо була літня резиденція сина Ярослав Мудрого, що так і називалася – Червоний Двір. Там же жив Київський князь Юрій Долгорукий – засновник Москви. Оглядовий майданчик являє собою невелику дерев’яну двоповерхову вежу. Можемо там перекусити. З неї гарна панорама лівого берега Києва. Це кінцева точка маршруту. Звідти підемо на вихід. За часом має зайняти 3 – 3,5 години. Пройдемо близько 3-4 км. Вийдемо через центральний вхід.
Для участі напишіть tit777@ukr.net або зателефонуйте 0996052799, 0671712221, 0637420499.
Ведучі Ігор Титаренко, Армен Арустамян.
