Національна ідея України від давніх часів до сьогодення.

 Вибірковий ментальний образ, що отримує будь який етнос у адаптації до патерну умов ареалу проживання, через який він спілкується з причинним планом світу, повинен бути закріпленим у активній практичній діяльності на зовнішньому плані. Це закріплення і відбувається у реалізації відповідної ідеї закладеної у людський соціум. Ця ідея, походячи з контакту людини з цілісною основою світу на внутрішньому плані, є основою будь якого етносу. Тобто, етносу адаптованому до умов ареалу проживання, завдяки чому тут з’являється  той самий закон всередині, який за оріями є виразником божої совісті в кожній людині. На відповідній сходинці свого розвитку кожен етнос по різному проголошує цю ідею свого переможного кроку у зовнішньому.

          У англійців це постати над ситуаціями, що виникають у зовнішньому — англієць за будь що «не повинен бути рабом обставин«. Подібне, як відомо, можливо реалізувати тільки з опорою на внутрішнє, причинне усвідомлення подій на ментальному плані. Аристократизм та витончена поведінка у зовнішньому допомагають це здійснити англійцям .    «Порядок над  усе«, бо тільки у згуртованій впорядкованості німці вбачають свою переможну ходу у зовнішньому.  У Китаї прямо проголошується слідування «законам піднебесної «, країни існуючої  за їх уявленням на тонкому плані. Америка сформувалася довкола гасла «зроби себе сам«, чим внутрішній потенціал кожної людини виводиться  назовні без перешкод зовнішньої ідеології, яка з часом стає застарілою.

         Висока, лицарська культура в Україні віддавна спиралася на духоборчу основу становлення людини у  інській зоні кристалічного щита Середнього Подніпров’я. Неймовірна глибина інської зони якого породжувала небачену на зовні внутрішню культуру. Це саме її узрів Геродот, коли складав своє враження від населення середнього Борисфена. «Цей народ не потребує закону у вигляді царя чі якогось іншого можновладця, та він їм і не потрібен закон знаходить у них всередині«, — визначив він. Сила духу і допомагала тут утримувати свою територію малою силою на тім перехресті світів між Європою та Азією. Січ була тут головним джерелом лицарської звитяги. Закони її були дивними та незнані близькому сусідству, що культивувало людське закріпачення та підкорення однієї версти населення іншій.

          Будь яке духовне лицарство стоїть на двох стовпах. Першим із них це дотик до сущого, до причинної правди світу на ментальному плані, звідки і черпалась сила людського духу. Щоб закріпити цю силу на зовні, потрібна булане тільки знакова національна культура,  а і визначальна, характерна поведінка в житті. В якій головним була самоповага до тієї сили, що бриніла всередині. Тому висока гідність постанови себе у житті була тією необхідною формулою прояву себе назовні. Цю силу потрібно було не зрадити, не переступити межу дозволеного тієї самої причинної правди, або ж природної етики життя, що панує на внутрішнім плані людської сутності. Бо тільки у такому випадку у людини проявлялася та сила, що черпалась з континуальних просторів світової цілісності. Тому другим стовпом необхідної постанови у житті була порядність, бо не можна було пересікати чужої долі, не можна було ламати первинну впорядкованість світу з якої якраз і виходила сила людського духу. Виходить, що гідність та порядність і є тією давньою національною, світоглядною ідеєю України, де пошук правди — істини та становлення людської справжності, була давнім націоформуючим гаслом. «Ніхто крім нас», або «Якщо не ми, то хто?», — що витікає з людської гідності та порядності,  є невідомим нашому близькому сусідству гаслом, скажемо одверто. Саме з високої звитяги людського духу бере своє походження Іду на ви«, —  Святослава Хороброго. На сьогодні ця ідея взмозі поєднати та згуртувати українство, пробудивши ту силу, яка завжди стояла на засторозі від стороннього втручання у той діалог, який віддавна вівся на цій землі між людиною та цілісним світом.

         Може виникнути питання що до політичних, або ж технічних націй існуючих сьогодні, як відбувається  їх становлення? До таких націй відносяться ті нації, які втратили своє первинне етнічне коріння. Їх світоусвідомлення цілком лежить в міфах та відсторонених від правди легендах. Тому ні про яку силу духу тут говорити не приходиться. Протистоять зовнішньому тут через накопичені у той чі інший спосіб багатства чи  територіальні завоювання. Щоб охоронити це все потрібна велика військова сила, або ж, як на сьогодні, передове озброєння, наявність чого є головним фактором перемоги над близьким і дальнім сусідством.  Демократія та людська воля є тією силою, що залишає ці нації у пройдешньому. Бо породжені вони ерою залізного віку і повинні відійти в історію. Натомість приходить світове єднання людства у розкритті справжньої,  цілісної природи людини. Орійське ведичне православ’я або ж правовір’я  давньої Русі лежить в основі цього.

            «Гідність та порядність це те головне, що на сьогодні лежить в центрі європейської культури», — зауважить хтось з вченої читацької аудиторії. Саме від того Україна і належить до Європи. Більше того, вона є витоком її цивілізаційних запроваджень від давніх часів.

Post Author: sacred

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *