Вітання шановним читачам, доброго здоров’я миру та добра).
В цьому розділі будуть викладатись статті по темі характерництва, як частини внутрішньої козацької культури що дійшла до нас через розповіді, легенди, перекази та казки. Сьогодні дуже важливим для формування свідомості людей є правдива інформація про наше історичне минуле, яке б стало фундаментом для розбудови внутрішньої культури, формування поширеного світосприйняття. Характерництво, як культурно-історичне явище, є можливо основою формування такого фундаменту. Саме слово Характерник може бути інтерпретовано від слова характер, як сукупність стійких індивідуальних особливостей людини, що складаються і проявляються в спілкуванні та діяльності, зумовлюючи типові для неї способи поведінки. Формування стійких особливостей поведінки в культурі минулого було пов’язано із устремлінням пошуку правди – істини в цьому світі, кращої долі та реалізацією себе у існуючому суспільстві. Вочевидь у відсутності технічного прогресу засобом пошуку правди істини було в першу чергу глибоке занурення в оточуючий світ. Це можливо лише через поєднання з ним на всіх рівнях його проявленості. В культурі минулого було виділено 5 рівнів, або енергетичних горизонтів існуючого навколо світу. Це горизонт мінералів, потім рослин, тварин, води і так званого ментального образу території проживання що відображав геокліматичні умови життя людини. Характерником ставала людина що поєднувалась із світом природи на всіх цих 5-ти рівнях. Зрозуміло що для такого єднання стан свідомості мав бути змінений. Існували досить жорсткі системи навчання в яких були закладені техніки для розвитку енергетичного тіла людини, чуттєвого та ментального через що це досягалось. На сьогодні є багато відтворених таких технік що дають можливість розширити світосприйняття, зазирнути за особистісний бар’єр. Це, наприклад ходіння по вуглям, танці на битому склі, лежання на цвяхах, дуже швидке дихання. Дія у таких техніках відбувається у двох вимірах: на фізичному рівні і у так званій другій увазі за допомогою наміру як образу дії. Це і є галузь супраментаьної психології сьогодні, де діє спорідненість людини і цілісного аспекту світу.
Людина що опановувала стан єднання виходила на розуміння багатовимірності Всесвіту, його існування у часі та просторі, відкривала закон всередині і могла творити реальні чудеса. Про ці чудеса характерників написано дуже багато. Вони могли зупиняти час і переходити в інший простір, лікувати словом, керували свідомістю людей. Необхідною умовою для таких можливостей є інтегрування з ментальним образом території проживання, що увібрав в себе весь досвід минулих поколінь. Мова у такому єднанні грала дуже важливу роль, це було і є одним із ключів включення у характерницький стан. Мова це звуки, звуки це вібрація, вібрація це активація. Додати до цього психофізичний стан, дію у другій увазі і маємо характерника. В рамках наукового підходу «характерництво» розглядається як включення певних здібностей нашої підсвідомості, що відкриваються знаннями і можуть бути відтворені при певній підготовці всіма людьми. Знання, що активує стан характерника в тій чи іншій мірі розкидане по багатьом психофізичним системам і зберіглось в невеликих етносах у місцях що сховані далеко від цивілізації. Схожим чином діють шамани, мольфари та інші представники ритуальних звичаєвих культур. В заключення можна сказати що характерництво відкриває справжній шлях життя, можливість подальшого розвитку не втрачаючи фізичного тіла в інших, більш потужних і розвинених вимірах де свідомість визначає все.
Тож вивчайте, долучайтесь, рухайтесь!